Обозреватель

Форум


АвтофорумАвтофорумДопомогаДопомогаПошукПошукСписок учасниківСписок учасниківГрупиГрупи ЗареєструватисьЗареєструватись  ПрофільПрофільУвійти, щоб переглянути приватні повідомленняличные сообщенияВхідВхід
 Сейчас обсуждаются 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ВІКТОРУ ЯНУКОВИЧУ

 
Нова тема   Відповісти    ФОРум ОБОЗа -> Кримінал
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
Kravchuk
Гість

   





Повідомленняпонеділок 13.09.2010 20:58   Відповісти цитуючи

Прошу всі ЗМІ підтримати мене й надрукувати цей лист.
Дозволяю друкувати в повному та скороченому варіанті.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ВІКТОРУ ЯНУКОВИЧУ

ПРО ПЛАГІАТ КАНДИДАТА ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК ТА БЕЗЧЕСТЯ ДОНЕЦЬКИХ ПРАВООХОРОНЦІВ

Шановний Президенте!


Звертається до Вас волинський літератор Петро КРАВЧУК із просьбою захистити від донецьких правоохоронців, які, на моє переконання, «кришують» плагіаторку, викладачку Донецького інституту соціальної освіти БУГАЙОВУ Тетяну Іванівну. Ця злодійка слово в слово, речення за реченням, абзац за абзацом (навіть із моєю помилкою!) переписала нариси з моєї книги «Географический калейдоскоп», і видала у 2006 році під своїм іменем книгу «Тайны материков и океанов. Удивительные природные явления». Так як моя книга і тепер користується великим попитом у читачів, то найняли перекладача і у донецькому видавництві «БАО» появився ще й український варіант плагіату – книга «Рекорди географії. Таємниці планети Земля».
Хочу захистити свою честь та авторські права, але не можу через активну протидію донецьких правоохоронців.

Неодноразово звертався зі скаргами на протиправні дії правоохоронців навіть у вищі державні органи України: у Міністерство внутрішніх справ, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у Верховний суд, Вищу раду юстиції, Генеральну прокуратуру (написав п’ять скарг!), Службу безпеки України (написав чотири скарги!), Антикорупційний комітет при Президентові України (звертався двічі!). Та все – безрезультатно! У це, напевно, тяжко й повірити, але жодна із цих вищих державних установ України не зреагувала належним чином на злочин, не зупинила його, а відбулися стандартними відписками. Тому злочин триває!
Не допомогло звертання й до Президента України Віктора Ющенка. Та, зрештою, хто його слухав, і що він міг зробити, якщо навіть свою справу з отруєнням не довів до кінця? То хіба такий президент міг захистити мене – рядового українця?!
Змінилася влада. Я щиро повірив завірянням нового Президента, що в Державі буде наводитись порядок. Тому на ім'я Президента України Віктора Януковича написав одну скаргу… Написав другу… І також – безрезультатно! Отже, на жаль, поки що нічого не змінюється.
Дивуюся: чому так бездарно в нашій Державі організований контроль за розглядом скарг громадян? А на моє переконання – немає ніякого дійового контролю. Занадто розбухлий чиновницький апарат відбувається пустопорожніми відписками та обіцянками. Якщо це зроблено спеціально, то зроблено – геніально! Геніально – для злочинців! Адже заяви про можливий злочин прокурорів, міліціонерів та суддів відправляються для перевірки до тих же самих суддів та прокурорів, дії чи бездіяльність яких оскаржують! Невже цього не знає Президент Держави, Генеральний прокурор, Служба безпеки України, Голова Верховної Ради України? А якщо знають, то чому нічого не змінюють?
Шановний Президенте України! Після цього я маю право запитати у Вас, як гаранта моїх конституційних прав: куди ще (і скільки разів?) я, письменник, громадянин України, повинен звернутися у своїй державі, щоб захистити свою честь і свої авторські права?
Усі мої скарги чомусь неодмінно опиняються в Прокуратурі Донецької області, а звідти (та з підконтрольних їй правоохоронних структур) отримую різні хитромудрі відписки та постанови, у яких мене переконують про відсутність злочину в діях плагіаторки Т. Бугайової та видавництва!
Не можу захистити своєї честі та авторське право й у Донецьких судах!
Тобто, на моє переконання, деякими нечестивцями із правоохоронних органів твориться ще один злочин, але вже службовий.
Після цього я зробив невтішний висновок, що тепер в Україні – справжній рай для різних негідників! І що правомірно захистити свої права в нашій державі звичайному громадянину просто неможливо!
Таке, напевно, може бути тільки в нашій молодій, не захищеній від цинічного й безкарного свавілля чиновників.
Я розумію, що Президент України не читав моїх скарг, які я посилав на його ім’я. Але ж по них приймали рішення відповідальні працівники Секретаріату Президента (зокрема, керівник служби О. Паракуда). Я закликав їх звернути увагу на безчинства правоохоронців. То чому ж вони не доповіли Президенту про ці безчинства? Чому не взяли на контроль? Чому, зрештою, такі безпринципні? Невже для Адміністрації Президента України не можна підібрати більш досвідчених працівників, щоб вони не підривали авторитет та довіру до Президента нашої держави?
Ваш Секретаріат направляє мої скарги в Генеральну прокуратуру (навіть ті, які я адресував у Антикорупційний комітет!), а та – чомусь неодмінно в Прокуратуру Донецької області, хоч я й скаржусь на неправомірні дії та бездіяльність її працівників. Потім отримую відписки з висновками про відсутність складу злочину й т. п. Уже три папки назбиралося тих пустопорожніх відписок. Після закінчення цієї ганебної справи, напевно, здам усе в Державний архів України. Дуже цікавий документ буде для нащадків!
Над книгою я працював довгих 15 років. Тому ні за яких обставин не дам її на поталу різним негідникам, навіть самого високого рангу!
Тому й вирішив звернутися до гаранта моїх конституційних прав у такий спосіб – привселюдно. З надією, що все-таки взнаєте про ті безчинства, що творять у державі деякі нечестиві правоохоронці й приймете відповідне рішення. Та й справа не лише в мені, адже з подібним тепер стикаються тисячі українців.
Думаю, що пора вже Президенту України набратися бажання, мужності та терпіння, щоб очистити Україну від цієї нечисті в правоохоронних органах, які безкарно «засівають» для власного благополуччя мільйони, катують та знущаються над невинними людьми, фальсифікують судові справи і т. п. Таких перевертнів уже давно пора перемістити з надприбуткових кабінетів і посад до інших, менш привабливих місць, а якщо простіше – то до тюремних камер.
Чесні українці Вам за це щиро подякують!
Хочеться вірити, що й мені найближчим часом удасться все-таки поновити свої авторські права без допомоги міжнародних організацій та міжнародних судів.
А головне – хочеться вірити, що в Україні буде наведено порядок! Цього я Вам, шановний Президенте, щиро бажаю! Головне – не втрачайте дорогоцінного часу!
Це був вступ, а тепер більш детально про плагіат та безчестя деяких українських правоохоронців.
Моя книга «Географический калейдоскоп» (ISBN 5-330-00384-9) видана у 1988 році у видавництві «Радянська школа». Не дивлячись на величезний тираж у 130 тисяч примірників, була розпродана менше, ніж за місяць. На книзі зазначено ім'я автора: Кравчук Петр Авксентьевич (тобто, моє). Моє авторство на неї підтверджується також Видавничим договором та Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на науково-популярне видання «Географический калейдоскоп».
У книзі у вигляді невеликих нарисів розповідаються цікаві факти з історії відкриття Землі, про «рекорди» природи – найбільші та найменші географічні об’єкти, представників рослинного й тваринного світу.
Псевдоавторка Бугайова Т. І. дослівно переписала нариси з моєї книги «Географический калейдоскоп», порушивши недоторканість твору. Змінила порядок викладення матеріалу в «своїх» книгах, чим без згоди автора порушила цілісність авторського твору. Однак «книга Т. Бугайової» починається нарисом із моєї книги, й нарисом із моєї книги закінчується. Таким чином, плагіаторка вкрала твір, над яким я працював понад 15 років.
Заяву про скоєння злочину я подав у Волинську прокуратуру ще 30 серпня 2008 року. Звідти за належністю, мою заяву переслали до Прокуратури Донецької області. Однак донецькі правоохоронці не порушили кримінальної справи, не зупинили злочину, що наносить мені матеріальну шкоду та моральні страждання.
До цього часу ніяк не можу відновити авторське право на свою книгу та своє чесне ім’я через відкриту цинічну протидію деяких донецьких міліціонерів, суддів та прокурорів. Куди не звернуся: у міліцію, суд чи прокуратуру – глуха стіна! Неодмінно отримую відповідь, що в діях плагіаторки Т. Бугайової та видавництва «БАО» «немає складу злочину», що моя книга «юридично мені не належить» або щось подібне. От і получається, що, дві незаконно видані книги є (іншими словами: плагіат, тобто – злочин є), а складу злочину – нема! До такого ще потрібно додуматися.
А справа ж проста, адже потрібно всього-на-всього співставити тексти обох книг. Візьми мою книгу «Географический калейдоскоп», яка побачила світ ще у 1988 році. Відкрий іншу – «Тайны материков…» і неодмінно побачиш, що зміст нарисів у обох книгах абсолютно однаковий. Однак плагіаторка поміняла їх місцями, чим порушила цілісність моєї книги. То що – міліціонеру чи прокурору потрібно мати так багато розуму, щоб визначити, хто ж усе-таки написав книгу, а хто її переписав і видав через 18 років?
Я навіть зробив «Таблицю співпадання текстів» у книгах, але правоохоронці не хочуть нею скористатися.
Вимагаю зробити експертизу книг, яка б документально підтвердила злочин і вказала б на злочинців, але експертиза (навіть елементарне порівняння тексту) –вперто не робиться. А потім вони пишуть мені різні хитромудрі постанови та листи, у яких переконують мене у відсутності злочину! Читати бридко цю тупу, не професійну писанину – тому і стараються не надавати мені свої «шедеври»! Однак не думаю, що це робиться через низький фаховий рівень правоохоронців. Тут, напевно, інша причина – корислива зацікавленість, помножена на цинічну вседозволеність та безкарність українського чиновника! Припускаю, що в цій справі є й диригент (напевно, впливовий!), якщо під його дудку вже понад два роки безкарно творяться такі дива. Навіть після неодноразових скарг у Генеральну прокуратуру, Службу безпеки, Верховний суд, Антикорупційний комітет, нарешті – після трьох скарг двом Президентам України!
Щоб підтвердити правдивість сказаного, просто зобов’язаний навести промовисті епізоди різних фальсифікацій при розслідування цієї справи. Ось вони:
1. Бугайова Тетяна Іванівна (1980 року народження).
Для кращого розуміння моральної сторони цієї справи – приведу такий красномовний факт: лжеавторка Т. Бугайова, згідно Видавничого договору, продала донецькому видавництву «БАО» рукопис «своєї» книги за сміхотворні 200 (так-так – усього за двісті!) гривень. Скоріше всього, що на такі мізерні гроші викладач Донецького інституту соціальної освіти оцінила свою совість, коли потай від матері та свого чоловіка й дитини переписувала мою книгу. Хоча, чому потай – можливо, з їх благословіння! Проте, як приємно згодом було отримувати вітання з виходом книги від рідних та студентів, де вона викладала географію. Не надіялася ж бо, що злочин може розкритися.
Тепер вона – кандидат географічних наук.
До цього часу в плагіаторки так і не проснулася совість, щоб розірвати з видавництвом Видавничий договір на крадений рукопис. Вона не виконала жодної моєї заборони, яку я, як автор, письмово висунув їй після виявлення плагіату.
До цього часу цей інститутський «педагог» навіть не попросила в мене вибачення за скоєне. Напевно, що вже й не доросте до усвідомлення власної провини. То чому ж такий учитель навчить наших дітей? І чи має моральне право їх учити?

2. ТОВ виробничо-комерційна фірма «БАО» (директор Ігорьков В. А.).
У цьому видавництві були видані обидва плагіати Бугайової Т. І.
Видавництво не виконало жодної моєї заборони, яку я, як автор, письмово висунув йому після виявлення плагіату. Більше того, видавництво приховало від мене та від правоохоронних органів ще один злочин Бугайової Т. І. – випуск другого плагіату (моєї книги українською мовою).
Видавництво «БАО» та їх посередники, не дивлячись на мою категоричну заборону, безбоязно торгували контрафактною продукцією й отримували непогані прибутки.
Скоєно злочин, але ще й до цього часу, не дивлячись на мою категоричну вимогу, видавництво не розірвало Видавничого договору із лжеавторкою Т. Бугайовою. Напевно дуже вже ласий для видавництва цей шматочок, моя книга? Адже купило рукопис у «лжеавторки» за сміхотворні 200 гривень на весь строк охорони авторського права з дією його «на территории ВЕСЬ МИР» (так записано в Договорі). Надіються, напевно, що буря стихне й знову задарма 70 років друкуватимуть фактично мою книгу різними мовами та під різними назвами масовими тиражами «на территории ВЕСЬ МИР», і отримуватимуть дармові прибутки?
Разом із тим, така сума авторського гонорару у 200 гривень спонукає мене (автора п’яти виданих книг) на дуже неприємні роздуми відносно керівництва видавництва. Адже дійсно, якою ж це потрібно бути нікчемною людиною, щоб запропонувати автору за рукопис такої фундаментальної науково-популярної книги ці жалюгідні копійки (у видавництві ж тоді, напевно, не знали, що Бугайова його вкрала)! Адже така книга пишеться не один, і не два роки! Я на неї чекав 15 років! Зрештою – це автори кормлять видавців, а не – навпаки!

3. Старобешівський районний відділ міліції (начальник Зайцев Л. Д.).
Так як Т. Бугайова, мешканка міста Родинське Донецької області, після моєї заяви про скоєння злочину, прописалася в селі Мар’янівка Старобешівського району (напевно, з метою уникнення матеріальних утрат), то дослідчу перевірку проводив Старобешівський районний відділ міліції. Майор міліції Читаков М. В., не зробивши навіть простого порівняння тексту книг, зробив висновок, що авторське право на мою книгу мені не належить. А в діях плагіаторки не знайшов складу злочину. Тому прийняв Постанову від 27 січня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи. Начальник райвідділу міліції підполковник Зайцев Л. Д. затвердив цю постанову, а в листі мені написав, що «ретельно розглянули звернення про порушення авторських прав, справа не порушена за відсутністю складу злочину». Копія даної постанови мені була відправлена лише через три місяці.
Тобто була реалізована «схема» затягування строків, щоб я не зміг оскаржувати неправомірних дій. І вона використовується на всьому етапі розслідування міліцією, прокуратурою та судами до цього часу!

4. Прокуратура Старобешівського району (прокурор Тарташов Р. Р.), куди я звернувся зі скаргою на неправомірні дії майора М. Читакова, повідомила, що «підстав для скасування рішення про відмову в порушенні кримінальної справи не встановлено». Лист мені відправили на 21 день, від зазначеної на ньому дати. Знову затягування строків – на цей раз уже прокуратурою!
Як не дивно, але мої звернення в Генеральну прокуратуру та в Службу безпеки України зі Скаргою на бездіяльність ГУ МВС України в Донецькій області та прокуратури Старобешівського району від 15 травня 2009 року були також безрезультатними.

5. Продовжив перевірку моєї Заяви Київський районний відділ міліції міста Донецька (начальник С. Ю. Мироненко). Старший оперуповноважений майор Заікін А. Г. порушень авторського права також не знайшов, тому в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Про прийняття цієї постанови повідомив начальник райвідділу С. Мироненко в листі, датованому 12 лютого 2009 року. Однак лист, згідно поштового календарного штемпеля, був відправлений мені аж через три місяці. Копії самої Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи в ньому не було. Крім того, начальник міліції в листі вводив мене в оману, перекручуючи вимоги Закону «Про авторське право і суміжні права». Отримав Постанову лише через 4,5 місяці, уже після моєї скарги в прокуратуру (див. п. 6).

6. Щоб отримати копію Постанови від 12 лютого 2009 року Київського районного відділу міліції міста Донецька, довелося 21 травня 2009 року писати «Скаргу в порядку ст. 110 КПК України» прокурору Київського району м. Донецька, а потім ще й скаргу в Прокуратуру Донецької області.
Лише після цього районний прокурор Софієв С. О. у листі повідомив, що «Підстав для скасування прийнятого рішення прокуратурою Київського району не вбачається».
Вислав у цьому листі прокурор і Постанову від 12 лютого 2009 року. Що в тій постанові тільки не нафантазував слідчий А. Заікін, щоб не відкрити справи «за отсутствием состава преступления»?!
Пізніше, за моїм зверненням, було проведено службове розслідування. Та за його результатами «фактів порушень діючого законодавства з боку оперуповноваженого Заікіна А. Г. встановлено не було» – повідомив прокурор С. Софієв.
Однак за моєю черговою скаргою «Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 12 лютого 2009 року», як таку, що винесено незаконно, без достатніх підстав, скасував 18.06.2009 року прокурор відділу управління нагляду прокуратури Донецької області Кузнєцов О. О.

7. Знову, не провівши дослідження плагіату (як це вимагалося в постанові обласної прокуратури), майор Заікін А. Г. менше ніж через місяць прийняв друге «Постановление об отказе в возбуждении уголовного дела» від 17 липня 2009 року. Мені копію Постанови знову не вислали.
Щоб отримати копію цієї Постанови, довелося знову неодноразово звертатися зі скаргами в різні інстанції. Не повірите, але отримав я її лише через РІК після прийняття. А отримавши її, – зрозумів, що міліції (а головне майору А. Заікіну, який її створив, – було що приховувати від мене!). Тому – і не висилали!
За моєю скаргою й цю Постанову майора А. Заікіна, уже другу, скасував 31 липня 2009 року старший прокурор відділу управління прокуратури Донецької області Василина С. О.

8. Однак майора Заікіна А. Г. і повторне застереження Донецької обласної прокуратури не зупинило. Напевно, відчуваючи вседозволеність та безкарність своєї діяльності, через місяць приймає ще одне «Постановление об отказе в возбуждении уголовного дела от 21 августа 2009 года». Уже третє! Воно дублює попереднє та ще добавлено безпідставні звинувачення на мою адресу. Нібито я не зацікавлений у розкритті цього злочину!?
Однак експертиза книг на мою вимогу та на вимогу Прокуратури Донецької області – так і не зроблена до цього часу! На моє переконання: не робиться свідомо, адже експертиза відразу вкаже на плагіатора. А це в плани майора Заікіна А. Г., напевно, не входить.
І знову – й ця третя Постанова слідчого А. Заікіна мені не направляється! Мені її вдалося отримати лише після багатьох скарг, майже через рік після прийняття!?
А ще в телефонній розмові майор Заікін погрожував викликати мене в Донецьк і допитати «по всіх правилах»…
Це ще один приклад, що безкарність завжди заохочує до нових злочинів!

9. А що тільки витворяють українські суди та судді?! Цей би хист на захист конституційних прав громадян спрямувати!
По цій справі я мав нещастя стикнутися вже з трьома судами. Після цього добрим словом їх ніколи не згадаю.
Старобешівський районний суд Донецької області (голова суду Пересада С. С.).
У цей суд я направив «Скаргу на постанову Старобешівського РВ міліції про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.01.2009 р.». Суд її отримав 26 травня, однак розглядати не спішив. Тому через 2,5 місяці довелося неправомірні дії суду оскаржувати Верховному суду.
Після цього отримав лист від голови Старобешівського суду Пересади С. С. від 7 вересня 2009 року з Постановою суду від 8 червня 2010 року. Суд постановив мою заяву «залишити без задоволення».
Навіть після моєї скарги у Верховний суд України про недотримання процесуальних строків Старобешівським районним судом, Постанову суду я отримав із затримкою на три місяці! Більш цинічного і шокуючого поступку судді районного суду, напевно, уже й не придумаєш! Це при тому, що в суд разом зі скаргою я вислав для відповіді рекомендованим листом конверт зі своєю адресою та марками на 3 грн. 50 коп. Розглядала справу суддя Сазонова М. Г.
Але й це ще не найбільше порушення судді М. Сазонової. Припускаю, що суддя Сазонова М. Г. СФАЛЬСИФІКУВАЛА вищеназвану постанову суду. Адже вона винесла Постанову суду 08 червня 2009 року про залишення моєї скарги без задоволення в зв’язку з тим, що (цитую далі дослівно постанову): «Відповідно до листа начальника відділу управління нагляду прокуратури Донецької області, матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи за зверненням Кравчука П. А. направлені до прокуратури Київського району м. Донецька для об'єднання в одне провадження, проведення додаткової перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.».
Однак Прокуратура Донецької області вищезгадане рішення Старобешівського РВ міліції скасувала значно пізніше, ніж відбулося судове засідання: а саме 18 червня 2009 року, тобто через десять днів (!) ПІСЛЯ ВИНЕСЕННЯ ПОСТАНОВИ Старобешівським судом.
Отже – постанова суду, на мою думку, сфальсифікована.

10. Оскільки зазначене в п. 9 може свідчити про скоєння тяжких злочинів групою посадових осіб (суддею Сазоновою М. Г., секретарем Гончаровою Н. М., прокурором Стеблевською В. М.), за які відповідальність передбачена, як мінімум трьома статтями Кримінального кодексу України, тому я направив до Генеральної прокуратури України «Заяву (повідомлення) про скоєння злочинів, передбачених ст. 364, 366, 375 Кримінального кодексу України від 03 жовтня 2009 року».
Генеральна прокуратура отримала мою заяву 12 жовтня 2009 року й переслала її для організації перевірки та прийняття рішення Прокуратурі Донецької області. Минуло п’ять (!) місяців, а відповіді від Прокуратури Донецької області не було.
Тому 27 квітня 2010 року я написав повторну скаргу в Генеральну прокуратуру. Генпрокуратура цю заяву чомусь знову переслала в Прокуратуру Донецької області. Відповіді знову не було.
Не дали позитивних наслідків ні скарги у Вищу раду юстиції (голова В. М. Колесниченко), ні у Кваліфікаційну комісію суддів загальних судів Донецького апеляційного округу (в. о. Н. С. Краснощокова). Вони відбулися відписками й повернули мої скарги!?
Змушений був писати ще скаргу в Антикорупційний комітет при Президентові України.
Нарешті, (через 8,5 місяців після отримання моєї першої скарги Генеральною прокуратурою!) отримав лист від заступника прокурора донецької обласної прокуратури В. Коршикова, датований 25.06.2010 року. У ньому він повідомляє, що «за наслідками розгляду зазначеної заяви 21.12.2009 року прокуратурою Старобешівського району прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, про що Вам також повідомлялось в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством». Далі прокурор В. Коршиков порадив: «Таким чином, з метою отримання копії відповіді та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Вам необхідно звернутися до прокуратури Старобешівського району».
Насправді даної постанови я не отримував. А чому її від мене знову приховують – не знаю. Але вважаю, що бояться відповідальності – бо в законний спосіб вона не винесена.
Тож, шановний Президенте України, у цій, конкретній моїй ситуації, прошу Вас порадити, як у нашій державі отримати копію постанови, яку Старобешівська районна прокуратура була зобов'язана надіслати мені ще дев'ять місяців тому, тобто відразу після її прийняття, а суди змусити діяти відповідно до Закону? Не писати ж мені скаргу на українських міліціонерів, прокурорів, суддів в Організацію Об’єднаних націй, у Раду Європи чи Президентам провідних держав світу?
Тоді, шановний Президенте, може приймете мою пораду: підшукайте прокурорам та суддям, які нехтують своїми обов’язками, дорученнями Вашої адміністрації і тим самим – зневажають громадян України та підривають авторитет правоохоронних органів, менш відповідальну ділянку роботи. Потрібно ж колись починати наводити порядок у власній державі!
На жаль, на власному досвіді переконався, що порушення прав громадян України працівниками правоохоронних органів, у тому числі органом, який зобов’язаний їх контролювати – прокуратурою (навіть генеральною!) – стало звичним явищем в Україні. Доки це ще буде тривати в нашій Державі?

11. Ворошиловський районний суд міста Донецька (голова суду Л. І. Лівочка).
Так як розслідування кримінальної справи блокувалося, то вирішив захистити свої авторські права у порядку цивільного судочинства. Тому у Ворошиловський районний суд міста Донецька відіслав «Позовну заяву про поновлення порушених авторських прав, припинення дій, що порушують авторське право та стягнення компенсації і моральної шкоди від 25 серпня 2009 року».
Суд отримав заяву 4 вересня 2009 року. Прийняв до провадження (т. я. не надходило жодних претензій). Однак до розгляду приступив лише після моєї скарги до Верховного суду України. Голова суду Л. І. Лівочка в листі повідомила, що розгляд справи відбудеться 2 грудня, а лист я отримав уже після цієї дати – 5 грудня. Отже, грубе порушення ЦПК Украхїни лише підтверджує не зацікавленість і цього суду в законному розгляді справи.
Розгляд моєї справи № 2-558/10 затягувався й надалі. Минуло 9 місяців, а рішення я не знав. Тому довелося писати повторну скаргу до Верховного суду України від 28 травня 2010 року. Лише після цього отримав Ухвалу суду від 18 травня 2010 року. У супровідному листі судді Л. Переверзевої стояла дата 18 травня.
Як згодом з’ясувалося, лист із копією вказаної Ухвали (згідно відмітки в журналі вихідної кореспонденції) відправлено мені 21.05.2010 року. Однак фактично листа було відправлено 04.06.10. Тобто Ухвалу у Ворошиловському районному суді чомусь спеціально затримали аж на 18 днів! Упевнений, що й це трапилося не випадково.
Суддя Переверзева Л. І., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу № 2 558/10 без моєї участі, постановила залишити мою Позовну заяву без розгляду з надуманих причин. Неправомірно мотивувала це тим, що не вказані адреси художника О. Перепелиці і перекладача І. Данилюка та не надані для експертизи книги Т. Бугайової. І це було заявлено через дев'ять (!) місяців після прийняття моєї заяви до провадження.
Але ж заява була прийнята судом до провадження без будь-яких зауважень!?
Так як видавництво «БАО» та Т. Бугайова на мою письмову вимогу надати мені для суду адреси Данилюка і Перепелиці не відповіли на мій лист, то у Позовній заяві було вказано, що місце проживання перекладача і художника мені не відомі; тому клопотав суд витребувати їх у видавництві «БАО» (адже вони працювали над книгою і у видавництві були їхні адреси).
Книг (плагіату) у мене не було. Проігнорували мою письмову вимогу про надання цих книг для суду і відповідачі «БАО» та Т. Бугайова. Тому в Позовній заяві клопотав суд витребувати книги у Т. Бугайової або у видавництві «БАО».
Третя причина відмови – нібито у Позовній заяві вказана неправильна адреса відповідача ТОВ виробничо-комерційна фірма «БАО» (цитую дослівно Ухвалу): «Також, згідно відповіді на телеграму від 16 квітня 2010 року, яка спрямовувалася відповідачу ТОВ Виробничо-комерційна фірма „БАО" за адресою, вказаною позивачем в заяві - м. Донецьк, вулиця Артема, 90 - такої установи немає за вищевказаною адресою.». Однак у Позовній заяві місцезнаходження «БАО» (юридична адреса: 83050, м. Донецьк, Ворошиловський р-н, вул. Артема, б. 90) указано відповідно до ст. 93 «Місцезнаходження юридичної особи» ЦПК України та ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" від 15.05.03 р. № 755-IV, тобто місцезнаходження вказано правомірно та достовірно.
Отже, напрошується однозначний висновок, що суддя Переверзева Л. І. дану постанову прийняла неправомірно, можливо, навіть спеціально її фальсифікувала.
Звичайно, що я не погодився з Ухвалою суду.
В Ухвалі суду було роз’яснення, що (подаю дослівно): «Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області. Заяву про апеляційне оскарження має бути подана протягом п'яти днів із дня отримання ухвали, а апеляційна скарга має бути подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.»
У строки, визначені в Ухвалі суду, я вислав рекомендованими листами заяву про наміри оскаржити постанову та скаргу із клопотанням про відновлення строків. Адже строки, завдяки неправомірним діям суду, минули на момент отримання листа. Що це зроблено навмисне свідчить і цитата роз’яснення приведена вище – де суддя Переверзева Л. І. перекрутила норми закону, чим сама порушила закон. Як докази – маю поштові квитанції та рекомендовані повідомлення з датою отримання їх судом.

12. Апеляційний суд Донецької області.
Мою Апеляційну скаргу на ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 19 червня Апеляційний суд отримав ще 25 червня 2010 року. Однак до цього часу мене належним чином не повідомлено про результати розгляду цієї скарги.
Так як минули строки розгляду, то довелося знову писати Скаргу від 17 серпня 2010 року голові Апеляційного суду Донецької області та Голові Верховного суду України з вимогою повідомити про результати розгляду моєї скарги. Верховний суд отримав лист зі скаргою 25 серпня 2010 року.
Апеляційний суд, напевно, не хоче отримувати мого рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням про вручення (адже я досі не отримав повідомлення про вручення).
До цього часу не отримав відповіді ні від Донецького апеляційного суду, ні від Верховного суду.
Цей список зловживань можу продовжити. Та сукупність приведеного вже й так свідчить про організовану протидію у розкритті злочину та на посадові злочини.
На щастя, нещодавно в цій історії порадувала Прокуратура Волинської області, зокрема, принципова позиція заступника прокурора області В. Й. Куренди. Після того, як на ринку у себе в Любешові я купив другий плагіат Т. Бугайової – книгу «Рекорди географії. Таємниці планети Земля» (це був український переклад моєї книги), то написав у Любешівський районний відділ міліції Волинської області «Заяву про скоєння злочину у сфері охорони прав на об’єкт інтелектуальної власності (ст. 176 КК України)». Експертний висновок підтвердив наявність плагіату. Тому Куренда В. Й. за фактом порушення моїх авторських прав на книгу «Географический калейдоскоп» прийняв «Постанову про порушення кримінальної справи від 3 червня 2010 року» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України.
Однак волинських правоохоронців засипають скаргами на нібито неправомірні їхні дії та вимагають закрити кримінальну справу…
Вашу відповідь прошу направити мені у визначений законом термін за адресою: 44200 Волинська обл., смт. Любешів, вул Чкалова, 23.
Для всіх читачів цього листа є додаткова інформація на моєму персональному сайті http://kravchuk.ucoz.com. Написати мені можна на адресу: kravchuk_petro@ukr.net або на стрінці мого сайту: http://kravchuk.ucoz.com/gb.

З повагою Петро КРАВЧУК
12 вересня 2010 р.
Догори
Leonid
Klein Zaches genannt Zinnober


Репутация: +1227/–9    

З нами з: 08.10.08
Повідомлень: 4480


Повідомленнячетвер 30.09.2010 11:03   Відповісти цитуючи

Хочу напомнить Вам, уважаемый господин Кравчук, что Вы обращаетесь к человеку, который с юных лет занимался плагиатом. Например плагиатом шапок.
Не думаю, что ваш голос будет услышан.
См. Ветхий Завет (Книга пророка Исайи, гл. 40, ст. 3)

P.S. А вот реклама своего ресурса здесь считается дурным тоном. Не занимайтесь плагиатом юзеров у "ОБОЗа" Wink
_________________
В НАЧАЛЕ БЫЛО СЛОВО. А ПОТОМ СЛОВА, СЛОВА, СЛОВА...
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Блог
bavit
Аксакал форуму


Репутация: +218/–11    

З нами з: 18.12.09
Повідомлень: 2181
Звідки: Киев

Повідомленнячетвер 30.09.2010 11:39   Відповісти цитуючи

Із сайта Кравчука:

"...Був я й членом ВЛКСМ, куди вступив у 1962 році. У 1972–1973 роках обирався секретарем первинної комсомольської організації Зарудчівського заводу силікатної цегли. Комсомольська організація була в числі перших, неодноразово нагороджувалась за різні добрі справи.


Був членом КПРС з 1972 року. У партію вступав із вірою у світлі її ідеали. Тривалий період очолював первинні партійні організації Любешівської ПМК-199 та Зарудчівського заводу силікатної цегли. Партійних стягнень не мав. Після того як узнав правду про злодіяння партійних вождів, насамперед Леніна, 15 квітня 1991 року, ще до сумнозвісного ГКЧП, не дивлячись на погрози, публічно вийшов із КПРС. Після цього приймаю посильну участь у становленні незалежної Української Держави..."

...А тепер каже, що незалежна держава не надає захисту - усюди в рядках його скарги звучить щось на кшталт: "... бачите, яку державу маємо?!".
_________________
Нельзя ради жизни терять смысл жизни.
Децим Юний Ювенал
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Вадя Ротор
Аксакал форуму


Репутация: +175/–41    

З нами з: 18.12.08
Повідомлень: 4177
Звідки: Криве Озеро, КИЇВ

Повідомленнячетвер 30.09.2010 13:47   Відповісти цитуючи

Ага! Яник зайде на цей форум і прочитає цього довгого листа! Авжеж Wink
_________________
Гроші - це свобода! Я працюю, щоб заробити собі свободу. Таким чином, arbeit macht frei! www.vadiarotor.tv
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Блог Відвідати сайт учасника
RONALD
Знавець


Репутация: +1228/–84    

З нами з: 30.01.07
Повідомлень: 5234
Звідки: Україна-Польща-Aria

Повідомленнячетвер 30.09.2010 18:52   Відповісти цитуючи

Leonid написав(ла):
Хочу напомнить Вам, уважаемый господин Кравчук, что Вы обращаетесь к человеку, который с юных лет занимался плагиатом. Например плагиатом шапок.

Мы все плагиаторы,обречённые выбирать плагиаторов.Таких,
как ЮЩЕНКО,ГРИГЯН,ЯНУКОВИЧ.Пока не умрёт последний,рожденный в рабстве,с памятником ВИЛ по соседству. Yes
Имя нам не народ,но стадо.
_________________
SERVO PER AMIKECO.Meine Ehre --Treue.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
bavit
Аксакал форуму


Репутация: +218/–11    

З нами з: 18.12.09
Повідомлень: 2181
Звідки: Киев

Повідомленнячетвер 30.09.2010 19:06   Відповісти цитуючи

RONALD написав(ла):
Leonid написав(ла):
Хочу напомнить Вам, уважаемый господин Кравчук, что Вы обращаетесь к человеку, который с юных лет занимался плагиатом. Например плагиатом шапок.

Мы все плагиаторы,обречённые выбирать плагиаторов.Таких,
как ЮЩЕНКО,ГРИГЯН,ЯНУКОВИЧ.Пока не умрёт последний,рожденный в рабстве,с памятником ВИЛ по соседству. Yes
Имя нам не народ,но стадо.


Вот в этом я с Вами согласен, к сожалению...
_________________
Нельзя ради жизни терять смысл жизни.
Децим Юний Ювенал
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Вадя Ротор
Аксакал форуму


Репутация: +175/–41    

З нами з: 18.12.08
Повідомлень: 4177
Звідки: Криве Озеро, КИЇВ

Повідомленнясереда 22.12.2010 19:43   Відповісти цитуючи

Цитата:
сайт Петрa КРАВЧУКA

Непогано, але даремно пан Петро розмістив його на безоплатному хостингу: сайт може вмить зникнути.

Kravchuk написав(ла):
Звертається до Вас волинський літератор Петро КРАВЧУК із просьбою захистити від донецьких правоохоронців

... порушення кримінальної справи від 3 червня 2010 року» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 176 КК України.

До речі, невже ваш брат-суддя http://uk.wikipedia.org/wiki/Кравчук_Віктор_Оксентійович не може допомогти?
_________________
Гроші - це свобода! Я працюю, щоб заробити собі свободу. Таким чином, arbeit macht frei! www.vadiarotor.tv
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Блог Відвідати сайт учасника
s_2011
Новачок


Репутация: +12    

З нами з: 09.12.11
Повідомлень: 24


Повідомленнянеділя 29.01.2012 14:07   Відповісти цитуючи

я уже вижу как гарант читает это письмо на форуме и начинает реально помагать людям, хотя.... Шок
_________________
Все продукты для приготовления суши в домашних условиях. Отличного качества водоросли для суши в Киеве по низким ценам.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Блог Відвідати сайт учасника
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    ФОРум ОБОЗа -> Кримінал Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі
  • IPad
  • IPhone


Powered by phpBB © 2001, 2002 phpBB Group
Ukrainian translation © 2005-2006 Serhiy Novosad