Обозреватель

Форум


АвтофорумАвтофорумДопомогаДопомогаПошукПошукСписок учасниківСписок учасниківГрупиГрупи ЗареєструватисьЗареєструватись  ПрофільПрофільУвійти, щоб переглянути приватні повідомленняличные сообщенияВхідВхід
 Сейчас обсуждаются 

Про іспит з кримінального права у Львівському університеті

 
Нова тема   Відповісти    ФОРум ОБОЗа -> Кримінал
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
п. Вячеслав
Гість

   





Повідомленнячетвер 1.12.2005 11:57   Відповісти цитуючи

СЛАБКА ЛАНКА В ЛАНЦЮГУ КОРУПЦІЇ
(про іспит з кримінального права у Львівському університеті)

(повний авторський текст статті, опублікованої зі скороченнями і редагуванням в газеті "Юридичний вісник України" за 22-28 жовтня 2005 р. )



Міністерство освіти і науки України винайшло чудодійний засіб підвищення успішності студентів - коли вони не здатні скласти іспит у рідному вузі, туди надсилається комісія з цього відомства, яка проводячи контрольні зрізи знань, допускає туди і двійочників, і принагідно виставляє позитивні оцінки. Винахід цього року апробований у Львівському національному університеті імені Івана Франка одразу щодо більш ніж десятка невдах. Втім, по порядку.
Під час минулої екзаменаційної сесії ряд студентів юридичного факультету Львівського університету не склали іспит з Особливої частини кримінального права України. Нічого надзвичайного в цьому немає. Врешті-решт іспит для того і проводиться, щоб з’ясувати рівень підготовки студентів, підвести підсумки вивчення певної дисципліни, вирішити можливість продовжити опанування обраного фаху. Доля студента вирішується не одномоментно - кожен має право складати іспит три рази, двічі викладачеві, який читав лекційний курс і, нарешті, комісії до складу якої входить ще інший викладач кафедри та декан факультету. Між окремими “переекзаменовками” є достатній проміжок часу, адже комісія приймає іспит напередодні початку нового навчального року.
Була така можливість надана і студентам юридичного факультету. Однак, серед майже двох з половиною сотень третьокурсників виявилося 12, які тричі поспіль отримували незадовільну оцінку. Причому, двійку мали і під час першого іспиту, коли вони повинні були вирішити задачу (дати кримінально-правову оцінку конкретним діям, які відображають фактично вчинені злочини), і вдруге, коли перед ними було поставлене таке ж завдання. Відзначу, що при цьому студенти мали можливість користуватися будь-якими джерелами (!) - кодексами та коментарями до них, підручниками і посібниками, іншою навчальною, методичною та науковою літературою, нормативно-правовими актами а на одному потоці - електронними системами пошуку правової інформації та мережею Інтернет. Тобто, вони були в умовах, в яких діє будь-який практикуючий юрист, за винятком хіба що корупційного тиску, впливу керівництва, необхідності врахування інтересів клієнта. Прогресивність і демократизм такої форми проведення іспиту навряд чи потребує обґрунтування. Адже, саме так зазвичай складають іспити студенти в тих державах, до рівня яких пнеться Україна. Приймаючи іспит третій раз, комісія пішла на спрощення. Прагнучи полегшити завдання студентам (та, мабуть і собі, адже екзаменувалося кілька десятків студентів денної форми навчання) обмежилися постановкою усних питань. Причому найпростіших, тих, які складають азбуку юридичної професії, відповідь на які будь-який-правник має знати навіть спросонок. Та марно. Без жодних сумнівів (які, як відомо, в праві вирішуються на користь особи, щодо якої застосовується закон), комісія поставила незадовільні оцінки дюжині студентів.
Крок неординарний. Немислимий в більшості вищих навчальних закладів України, які готують юристів. Але статус національного Університету вимагає тримати планку, позбавлятися від тих, які нездатні освоїти необхідний мінімум знань, які будуть ганьбити звання випускника і честь юридичної професії. Адже чи потрібно доказувати, що студенти-недоучки - це безпідставно порушені кримінальні справи і безкарність справжніх злочинців, неправосудні судові рішення, знівечені людські долі. Напівграмотні люди з юридичними дипломами відрізняються великим гонором щодо залежних від них і, водночас, здатні виконати будь-яку незаконну вказівку керівника. Здавалося, що після минулорічних грудневих трансляцій засідань Верховного Суду України, який оцінював правові наслідки другого туру голосування на виборах президента України, всі перейнялися значенням юридичної професії, зрозуміли, що лише грамотний правник здатний відстоювати інтереси і особи, і суспільства, і держави. Адже точність формулювань, глибина аргументації, мистецтво ведення полеміки доступні лише тим, хто має належний рівень підготовки з базових юридичних дисциплін, до яких відноситься і Особлива частина кримінального права України. Саме тому викладачі, що приймали іспит, взяли на себе функцію санітарів суспільства, убезпечили його від студентів, які не змогли і не захотіли набути необхідні знання. Врешті-решт діяли і в інтересах самих цих студентів, бо сказали їм правду про рівень підготовки, надали можливість після відповідних процедур повторно вивчити предмет і здобути необхідні знання. Вони захистили кращих студентів, бо неукам, яких випхають з вузу, потім куплять посади, а тим, хто закінчить вуз з відзнакою, пристойної роботи вже не знайдеться.
Та не так думали самі студенти та їхні батьки. Батьківська любов сліпа. Часто вони не можуть і не хочуть зрозуміти, що з їхньої дитини вийшов би чудовий кухар чи перукар і вперто домагаються того, щоб вивчити на, приміром, юриста. При цьому не оцінюють нахилів і здібностей дітей, не зважають на їх вперте небажання вчитися. Як інакше поясниш те, що практично всі ті, хто цього року отримав незадовільні оцінки на екзамені з кримінального права, систематично пропускали практичні заняття чи не готувалися до них. Щоб переконатися в цьому досить лише глянути на журнали академічних груп. Наприклад, Назарій Н. (група Юрд-38) протягом навчального року з одного лише кримінального права мав 15 пропусків і незадовільних оцінок, Назар Л. (група Юрд - 32) - 16 разів відзначився тим же. Це при тому, що всього відбулося 42 заняття. Чи хтось з читачів хотів би мати адвоката, слідчого, прокурора, суддю який би так навчався у вузі? Однак батьки невстигаючих студентів на ставлення своїх чад до занять уваги не звертали. Певно, стереотипом для них є наявність диплома, а не знань. Причому будь-якою ціною.
Тому батьки почали шукати інших шляхів для того, щоб їхні діти залишилися у стінах вузу. Обрали шлях, який відповідає їхньому моральному рівню, інтелекту, уявленням про можливе і допустиме у спілкуванні з викладачами вузу, де вчилися їх діти - тиск на адміністрацію Університету, паплюження тих, хто несправедливо, як вони вважають, оцінив знання їх дітей. В цьому знайшли підтримку частини викладачів інших кафедр.
У останніх - свої резони. Адже ці ж студенти “успішно” склали заліки та іспити з інших предметів. Оскільки чудес не буває, і студент, який не знає азів юриспруденції, не має знань не лише з кримінального права, то виникає питання, яким же чином в залікових книжках з’явилися позитивні оцінки. Відповідь на це питання дали самі студенти в ході анкетувань, які проводилися на юридичному факультеті Львівського університету і результати яких відображені у факультетській газеті - значна частина з них констатує корумпованість викладацького складу. Тому підтримуючи тих, хто отримав незадовільні оцінки з кримінального права та їх батьків, сприяючи їм у перегляді результатів попередніх екзаменів далеко не кращі представники викладацького корпусу факультету захищали, насамперед, самі себе. Не слід проходити й мимо того, що солідарність корупціонерів у вузах має системний характер - схильних в той чи інший спосіб “віддячити” за залік чи екзамен ведуть від сесії до сесії, діють за принципом - я врахую твої побажання щодо оцінювання конкретних студентів, а ти вчиниш так само. Кафедра ж кримінального права і доцент, на яку найбільше ополчилися і батьки, і, згодом, вже й колеги по викладацькій роботі, виявилася слабкою ланкою в системі корупції. Іспит з кримінального права - один з тих, який не обійдеш. І студенти, яких “вели” від вступних іспитів через кожну сесію, почали спотикатися, а їх опікуни нічого не в силі були вдіяти.
Першим кроком невстигаючих студентів та їх батьків стало об’єднання у своєрідний колектив, на чолі якого став найнятий ними колишній адвокат (колишній, оскільки був позбавлений свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю), а ідейним натхненником, як неважко догадатися, один з колишніх викладачів факультету. Для початку 1 вересня, в ході посвяти першокурсників у студенти, фактично заблокували ректора в його кабінеті, подали заяву і домоглися дозволу ще раз перескладати екзамен.
Однак на черговий іспит, призначений на 6 вересня ц.р., з’явилася лише одна студентка, яка отримала оцінку “незадовільно”. Слід зазначити, що іспит приймала комісія в оновленому складі. - новий представник деканату (доц.. В.М.Косович), до її складу був введений викладач, який на одному з потоків читав лекційний курс і приймав екзамен перший раз (автор цих рядків). Решта членів комісії була залишена у її складі - доц. В.М.Василаш представляв кафедру, доц. Л.П.Брич входила до комісії як викладач, який читав лекційний курс і раніше приймав екзамени. Вимоги “колективу” невстигаючих та їх батьків про повну заміну комісії напередодні розглядалися на засіданні кафедри і були відхилені. Адже жодних конкретних претензій до членів комісії не було висунуто, звинувачення в упередженості нічим не підтверджені, писані правила і неписані багатовікові університетські традиції передбачають участь викладача, який навчав студентів, в оцінюванні їхніх знань. Однак колективу і його керманичу це не сподобалося. Шестеро з тих, кому була надана можливість ще раз складати екзамен, протягом півтори години в аудиторію не заходили (решта ж до цього часу почали клопотатися про поновлення в інших вузах чи написали заяви про переведення на заочну форму навчання). Вони домагалися зміни складу комісії. Певно таки, гонор мають не лише двійочники, їхні батьки, але й університетські професори. Через годину і 32 хвилини після оголошеного початку екзамену в екзаменаційних талонах почали проставляти запис “не з’явився”, що, як відомо, прирівнюється до незадовільної оцінки.
Після цього з’явилася чергова, наклепницького змісту, заява вже адресована вченій раді факультету. Її засідання перетворилося в судилище над доц. Л.П.Брич, в ході якого активність виявляли теоретики і практики хабарництва, яким вона давно стала кісткою в їх ненажерливій горлянці. Жодних аргументів, насамперед юридичних, члени вченою ради юридичного (!) факультету не висували і не аналізували, можливості висловитися обвинуваченій не надали. Говорячи про упередженість при оцінюванні знань з Особливої частини кримінального права, ніхто не задався елементарним питанням - а чи були у студентів та їх батьків найменші зауваження до викладання цього курсу і оцінок за нього раніше, до того, як були виставлені незадовільні оцінки екзаменаторами та комісією? Якщо так, то можна вести подальшу розмову. Якщо ж претензії до екзаменатора виникли вже після іспиту, то чи не вказує це на незадоволення лише його результатом, а не на якісь інші обставини?
Результатом засідання вченої ради факультету стало призначення чергового іспиту перед комісією в тому ж складі, що й днем раніше. На іспиті, вже п’ятому з одного й того ж предмета, всі шестеро студентів, які з’явилися, підтвердили свій рівень знань - отримали незадовільні оцінки, причому незадовільно було оцінена й відповідь на кожне питання. Оскільки справа явно набула скандального характеру, то іспит за рішенням кафедри проводився у письмовій формі, відповіді студентів збережені, комісія щодо кожної відповіді висловила свої письмові зауваження, які теж зафіксовані. Студентам було запропоновано ознайомитися з зауваженнями, однак жодний із них цим не скористався. Усі лише жваво відгукнулися на пропозицію отримати копію своїх письмових робіт.
Здавалося б, на цьому мала б бути поставлена крапка щодо складання іспиту з Особливої частини кримінального права України на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка у 2004/2005 навчальному році. Залишалося б ще лише з’ясувати: 1) на якій правовій підставі іспит складався п’ять разів, коли основний документ, який регламентує навчальну роботу вузу - Положення про організацію навчального процесу (затверджене наказом МОН України №161 в 1993 р.) категорично вказує, що студент має право перескладати іспит лише двічі; 2) чому студенти, які отримали незадовільні оцінки при складанні іспиту перед комісією не були відраховані з вузу, як цього категорично вимагає те ж Положення.
І, головне, чому в Університеті, який готує юристів вже четверте століття, не знайшлося нікого, хто б звернув увагу на те, що заяви від “колективу” батьків і студентів взагалі не підлягали розгляду. В них були вказані прізвища, стоячи чиїсь підписи, але не зазначені інші атрибути, без наявності яких заява вважається анонімною - імена та по батькові заявників та їхні адреси. А без цього викладач, професійна репутація якої паплюжилася у заявах, фактично не може звернутися до суду з відповідним позовом, бо визначити особу відповідачів неможливо. А, може, саме на це й був розрахунок заявників? Тоді відповідачем стає сам університет, відшкодовувати заподіну моральну шкоду повинні ті його керівники, які безпардонно порушили чинне законодавство, що стосується розгляду звернень громадян.
Однак, ця історія не завершилася, а, навпаки, вийшла на більш високий рівень. На чергову заяву батьків відреагувало Міністерство освіти і науки України. Певно, рівень кваліфікації тих працівників МОН України, хто читав заяву (стверджують, що заявники були на особистому прийомі у Міністра) ніскільки не вищий, ніж в університеті - про те, що заява, у якій не вказані імена та по батькові заявників та їх адреси як анонімна не підлягає розгляду, уваги ніхто не звернув. Натомість до Львова була скерована комісія, яка, як показали подальші події, була зорієнтована не на встановлення істини, а на забезпечення бажаного для скаржників результату екзамену та збір компромату проти непокірного викладача, яка стоїть на заваді корупціонерам. Для таких серйозних звинувачень є більш ніж досить підстав.
Насамперед, це склад комісії. До неї увійшли інспектор МОН С.В.Іванова (вона до ладу так і не представилася, так що точно її посаду назвати тут складно), яка чи то сама взяла на себе роль голови комісії, чи то була призначена міністерським розпорядженням та два викладачі з вузів - доцент О.А.Чуваков з Одеського університету та проф. М.К.Якимчук з Чернівецького університету. Останнім явно не позаздриш. Відведеної ролі вони явно соромилися та, й навряд чи могли її виконати. Адже М.К.Якимчук, хоча й завідує кафедрою кримінального права і процесу, не є спеціалістом з матеріального кримінального права (докторську дисертацію він захищав з іншої наукової спеціальності). Принаймні, науковій громадськості невідомі його публікації на кримінально-правову тематику, в нещодавно опублікованій бібліографії з кримінального права України його ім’я не згадується зовсім. О.А.Чуваков, як свідчать його нечисленні опубліковані роботи, тяжіє до дослідження історії кримінального законодавства періоду 1917-1920 рр., аналізує питання Загальної частини кримінального права. В цій же ситуації їм належало поставити під сумнів результати іспиту, який приймали професори і доценти кафедри, що існує сотні років, кожний член якої має чи не більше публікацій, ніж у комісії в цілому. Я не даремно акцентую увагу саме на науковому рівні і профілі досліджень тих, хто приймав іспит і кому було доручено його перевірити. Адже аксіоматичним є те, що викладач вузу зобов’язаний вести наукову роботу і втілювати її результати у викладання. І, якщо не займаєшся певними проблемами на дослідницькому рівні, то не зможеш і якісно навчити своїх студентів, передати досвід аспірантам.
По-друге, це явна зневага, виявлена головою комісії МОН України до членів кафедри, які приймали іспит. Першого дня роботи комісії вона запросила через декана викладачів на 11 ранку. Коли ж всі прийшли, то почули приблизно таке: “Зараз ми працюємо з документами. Ви мені не потрібні. Приходьте на 17 годину”. Ввечері ж всі почули про те, що вона може розібратися з ситуацією і без опитування викладачів, які приймали іспит. Воістину, юридична максима audiatur et altera pars вища розуміння міністерського клерка. Наступного ж дня вона запізнилася на призначену зустріч більш, ніж на пів години. А що вже говорити про ставлення до лаборантів кафедри, яким багаторазово наказували приносити документи, які вже були подані; складати списки у невстановлених формах, врешті-решт перебувати на роботі по кілька годин після закінчення робочого дня. Мабуть, таке ставлення працівники МОН виробили, спілкуючись з представниками освітніх закладів, які вічно балансують на грані закриття. Але ж зараз вони приїхали до національного Університету, професори якого давали собі раду з польськими, австрійськими, радянськими чиновниками від освіти...
По-третє, явна запрограмованість на негативний результат, що підтверджують обрані методи роботи. Так, комісія поставила собі за мету провести так званий зріз знань - виявити, які знання студентів залишилися з дисципліни, іспит з якої вони вже склали. Однозначно, що такого роду дослідження буде репрезентативним, якщо воно або суцільне, або ж вибірка респондентів вибіркова. Комісія ж, як заявила Іванова, вирішила з усіх дев’яти груп, які складали іспити, зріз знань провести лише у чотирьох - саме тих, в яких були найнижчі оцінки з кримінального права. Крім того, враховуючи, що батьки і студенти апелювали до того, що вони успішно склали іспити з інших дисциплін, резонно було б провести відповідний зріз не лише з кримінального права. І тоді, комісія певно переконалася б у тому, що відомо кожному досвідченому викладачеві і будь-якій людині зі здоровим глуздом - низькі оцінки - це, скоріше, свідчення вимогливості викладача і більш відповідають справжньому рівню знань, ніж високі оцінки, роздаровані чи й просто продані - будемо врешті-решт називати речі своїми іменами.
І ще одне. Комісію чомусь не дуже цікавив хід і результати попередніх п’яти іспитів. Слід було б чекати, що комісари насамперед подивляться відповіді на письмовому іспиті, поцікавляться, чи не збереглися матеріали з попередніх іспитів. І, у випадку незгоди мала початися професійна розмова про критерії оцінювання кожної конкретної відповіді. Однак цього саме й не сталося. Від членів комісії МОН України викладачів - вдалося лише почути, що з оцінками за останній, п’ятий іспит вони погоджуються, а питання екзаменаційних білетів відповідають програмі курсу.
Нарешті, чи не вся діяльність голови комісії була спрямована на пошуки компромату щодо Л.П.Брич. Дрібні присікування, перевірка методичних документів і наукових праць стосувалися лише її. А, оскільки, показати є що, то висувалися все більш абсурдні вимоги, наприклад, пред’явити комісії (читай - Івановій) російський переклад коментаря до КК України, співавтором якого є доц. Л.П.Брич. Певно таки, результат екзамену в конкретних студентів аж ніяк не залежить від того, існує чи не існує відповідне переведене видання. І, хотілося б порадити керівникам МОН України формувати комісії таким чином, щоб їх члени орієнтувалися в сучасних публікаціях зі своєї наукової спеціальності.
По-четверте, дрімуче юридичне невігластво, нерозуміння суті організації навчального процесу і змісту наукової діяльності в вузі, виявлене головою комісії С.В.Івановою. При першій же зустрічі з комісією МОН України викладачі факультету заявили резонну вимогу ознайомити їх зі змістом скарги, що послужила підставою для направлення комісії до Львівського університету та правовими засадами і статусом комісії, видати копії відповідних документів. Натомість наштовхнулися на відверте небажання виконати цей правовий обов’язок. Спроби обгрунтувати вимогу, посилання на норми закону України “Про інформацію” ігнорувалися. Було заявлено: “Що ви там про якийсь закон говорите”, що супроводжувалося відповідним жестом. В середовищі юристів, та й не тільки, це абсолютно неприйнятне. Намагання членів кафедри подати письмову заяву про надання інформації (копії скарги) супроводжувалися 15-хвилинною суперечкою, яка завершилася врешті тим, що така заява була прийнята, і Іванова змушена була поставити свій підпис про отримання заяви. Однак самої копії викладачі так і не отримали і не змогли реалізувати своє право, визначене ст. 31 Закону України “Про інформацію” - доступу до інформації про них, заперечувати її правильність, повноту, доречність, тощо.
Якби С.В.Іванова мала юридичні знання в обсязі, необхідному для будь-якого державного службовця, вона знала б, що лише шляхом надання копії документа можуть бути реалізовані відповідні права громадян. Не випадково, цивільно-процесуальне і кримінально процесуальне законодавство прямо передбачають відповідні вимоги. Врешті-решт, вона зухвало проігнорувала заяву, подану мною як адвокатом, хоча ст.5 Закону України “Про адвокатуру” прямо і однозначно передбачає, що адвокат має право отримувати від підприємств, установ, організацій документи або їх копії.
Голова комісії сказала, що має досвід викладацької роботи у вищому закладі освіти. Її посада і статус голови комісії передбачають знання основних положень, які стосуються організації навчального процесу і роботи викладача. Разом із тим, вона постійно вимагала пред’явити документи, яких не існує в навчальному закладі, або ж які не повинні бути у викладача. Так, від Л.П.Брич вона вимагала показати навчальний план (це документ, який визначає перелік всіх дисциплін, які вивчають студенти певної спеціальності і року набору і з яким працює декан чи його заступник. У них він і знаходиться). Ще одна вимога - показати “індивідуальний навчальний план”. Такого документа (як родового) взагалі не існує, адже такий план може складатися для окремих студентів, кожній тверезомислячій людині зрозуміло, що це не те, що повинно бути у викладача. Натомість, Іванова не поцікавилася основним документом, який характеризує зміст дисципліни, якість викладання якої вона скерована була перевірити, - робочою програмою курсу Особливої частини кримінального права України.
Оскільки потік абсурдних вимог продовжувався, їй була висунута зустрічна - сформулювати письмовий перелік необхідних документів (не буду нагадувати вислів Петра І для чого це потрібно), однак марно. Коли ж в порядку, визначеному Законом України “Про адвокатуру” було заявлено про початок застосування науково-технічних засобів - фіксація розмови на диктофон - Іванова просто втекла з приміщення кафедри.
По-п’яте, голова комісії навіть не намагалася приховати свого намагання якось “протягнути” студентів, які отримали незадовільні оцінки. Її чомусь не цікавило, а чому ж студентам надали можливість складати іспит аж п’ять разів, хто з університетських керівників відповідальний за це кричуще порушення. І не було вжито жодних заходів до їх усунення. Натомість, людей, які фактично вже не мають до Львівського університету жодного відношення, які лише в силу зловживань досі не відраховані з числа студентів, які не були переведені на четвертий курс, допускають в аудиторію для участі в “зрізі знань”. Зауважу, що цей захід проводився в абсолютно інших умовах, ніж іспит. І його результати були як іспит, якого так і не змогли скласти студенти перед університетськими викладачами. Це викликає вже не обурення, а сміх. Адже такого не було навіть у системі профтехосвіти в самий глухий застій. Певно, Міністр освіти і науки України зможе це підтвердити.
Якщо такий підхід не корупція, то що ж це таке? Адже незадовільні оцінки отримали, певно, сотні і тисячі студентів в Україні. Чому ж зацікавлена увага МОН України стосується лише кількох із них?
Запрограмованість Іванової на конкретний результат виявилися ще в одному. Вона весь час намагалася провести розмову з Л.П.Брич сам-на-сам. Про що вона збиралася говорити - чи не про те, що треба вступитися, або гірше буде, що слід погодитися на позитивну оцінку комусь із двієчників? Якщо так, то голова міністерської комісії не зрозуміла, що намагання переглянути результати іспиту - це ляпас усім викладачам кафедри, які брали участь в його проведенні на різних етапах. І що свою професійну репутацію, особисту гідність, честь буде відстоювати не лише той викладач, якого удостоїли персональною увагою пасквілянти.
Що ж далі? Якщо міністерська комісія вважає, що вона свою місію виконала, то я з нахабним втручанням у навчальний процес, з посяганням на свої професійні та громадянські права миритися не збираюся. Як юрист оберу законні засоби для цього. Попереду - судові позови, скарги до правоохоронних органів, нові публікації, апелювання до вітчизняної і зарубіжної викладацької та наукової громадськості. Все це для того, що хай через кілька років всі міцно засвоїли, що закон захищає університетських професорів і доцентів так же, як і будь-якого громадянина, що екзамен повинен приймати той, хто навчав студента, що оцінювати якість роботи і фаховий рівень викладача можуть рівні йому, або вищі. Вищі за знаннями і авторитетом у своїй галузі, а не за місцем роботи.

В.Навроцький, д.ю.н., проф.
Догори
vinnipuh_77
Форумчанин


Репутация: +16    

З нами з: 14.01.10
Повідомлень: 55


Повідомленнявівторок 9.03.2010 17:39   Відповісти цитуючи

ребята, перескажите кратко. не осилю столько нечитабельного текста )
_________________
Вы можете прочесть статью ТОП 10 грубейших ошибок водителя на автобазаре Украины.
Автобазар Украины, автопродажа.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
U40
Федераліст


Репутация: +213/–10    

З нами з: 23.07.07
Повідомлень: 3260
Звідки: ЗУ

Повідомленнявівторок 9.03.2010 17:51   Відповісти цитуючи

Коротко.

Київ знайшов ще один спосіб"зняти бабло"...

З двієчників...

А потім ті самі двієчники (років за десять )поповнять ряди тієї ж комісії ..

Це називається"кругооборот Корупції" в українській освіті )) Twisted Evil Snipe
_________________
Зрі в корєнь!
\Козьма Прутков.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Блог Відвідати сайт учасника
U40
Федераліст


Репутация: +213/–10    

З нами з: 23.07.07
Повідомлень: 3260
Звідки: ЗУ

Повідомленнявівторок 9.03.2010 17:53   Відповісти цитуючи

Цитата:
І, головне, чому в Університеті, який готує юристів вже четверте століття, не знайшлося нікого, хто б звернув увагу на те, що заяви від “колективу” батьків і студентів взагалі не підлягали розгляду

пам"ятаю досить давню історію..

якась ідіотка вирішилась судитись з Юрфаком львівського університету ... Crazy

РЕЗУЛЬТАТ ВІДОМИЙ Laughing
_________________
Зрі в корєнь!
\Козьма Прутков.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Блог Відвідати сайт учасника
RONALD
Знавець


Репутация: +1228/–84    

З нами з: 30.01.07
Повідомлень: 5234
Звідки: Україна-Польща-Aria

Повідомленнявівторок 9.03.2010 18:14   Відповісти цитуючи

U40 написав(ла):
Коротко.

Київ знайшов ще один спосіб"зняти бабло"...

З двієчників...

А потім ті самі двієчники (років за десять )поповнять ряди тієї ж комісії ..

Це називається"кругооборот Корупції" в українській освіті )) Twisted Evil Snipe

Хе-хе ! А я собі пригадав,як здавав екзамен на третьому курсі
юридичного ф-ту ЛНУ якомусь панові Кирисю з кримінального права
Загальної частини КК України.На всі питання відповів,як має бути.
Але той бодунщик,достібався до мене на якомусь гудзі,який я сам
собі зав"язав після безсонної ночі і п"яти кав перед екзаменом.
І поставив,сцука, три бали,хоч я знову тягнув на "червоний дип",
подібний до того,який отримав по закінченні ф-ту нім.філ. в році 1986 того самого
універу.Потім той Кирись сам бігав за мною,аби я йому на ліпше
той екзамен перездав.Але я послав його і той запроданський
ф-т подалі,здав чесно всі екзамени за 3-й курс,написав заяву про
відрахування і пішов собі З ЧИСТИМ СУМЛІННЯМ НА ВОЛЮ,подалі
від продажної рагульні.Ось. Wink
_________________
SERVO PER AMIKECO.Meine Ehre --Treue.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Seoptimist
Досвідчений форумчанин


Репутация: +41/–5    

З нами з: 01.06.08
Повідомлень: 370


Повідомленнянеділя 21.03.2010 02:56   Відповісти цитуючи

U40 написав(ла):
...
А потім ті самі двієчники (років за десять )поповнять ряди тієї ж комісії ...

они еще будут медиками и мы с вами рискуем попасть к ним на прием
плюс они будут педагогами... (представили, чему они смогут нацчить детей?)
и так далее... много хороших профессий они смогут освоить и много "пользы" принести...

_________________
бриллиантов, ломбард золото цена, суши в Киеве,
Apple Pro, продвижение сайтов в Яндексе, бриллианты в Киеве, создать ссылку
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відвідати сайт учасника
tarianz
Гість

   





Повідомленнясубота 17.09.2011 10:05   Відповісти цитуючи

Врачам в последнее время не доверяю.
bates methodкосоглазие
Догори
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    ФОРум ОБОЗа -> Кримінал Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі
  • IPad
  • IPhone


Powered by phpBB © 2001, 2002 phpBB Group
Ukrainian translation © 2005-2006 Serhiy Novosad