Журнал Вадя Ротор
Блог Vadia Rotor

Журнал Вадя Ротор

четвер 23.09.2010 11:23



"Ющенко - національна ганьба чи національний лідер?"

Розповім історію, яка є досить показовою для розуміння, ким Ющенко є насправді і яка йому ціна (як особистості і як посадовій особі, яка представляє український народ за кордоном), притому відбувалося це все на моїх очах (я був перекладачем у посольстві України в Туркменістані в той момент, як Ющенко туди наносив другий візит).

Під час свого другого візиту до Туркменістану (коли їхав домовлятися про те, щоб підписати з туркменами знову газовий контракт напряму, бо Туркменбаши відмовився постачати Україні газ напряму після того, як Ющенко при першому своєму візиті проявляв неповагу до туркменської влади), він мав прийти на переговори з новим туркменським президентом, аби встановити уже з ним відносини заново, з чистого аркушу. На переговорах також були туркменські міністри і провідні представники бізнесу. На зустріч Ющенко традиційно спізнився, притому ми всі знаємо, що він любить змушувати людей себе чекати, але мені випала нагода побачити, ЧОМУ він завжди запізнюється: насправді нічого важливого він не робив, а просто сидів на місці, втикав у вікно і писав есемески, не звертаючи увагу на те, що працівники посольства йому казали, що вже час іти на зустріч. Час від часу Віктор Андрійович дзвонив по телефону комусь і говорив ні про що. Зміст розмови був приблизно таким: "А ти де? О, а я тут. А як у тебе справи? О, і в мене теж нічого. А як там погода? О, а тут жарко..." і т.д. Шановні, одне діло - читати про це в Інтернеті, а друге - бачити це на власні очі!

Нарешті, коли йому здалося, що він уже достатньо потягнув час і люди, що його чекали, вже як слід відчули "важливість моменту" і вагомість його персони, Віктор Андрійович зволив підняти свою п"яту точку з крісла і почимчикувати на переговори, де його чекав президент приймаючої країни, її міністри і провідні бізнесмени, які зовсім не звикли до такого хамського відношення до себе. Худо-бідно переговори почалися, і певний час ішли, а потім, коли переговори були в самому розпалі і якраз висловлювався один із туркменських міністрів, Ющенко мовчки встав, розвернувся і вийшов з кабінету. Ось так переговори закінчились, ні до чого не прийшовши. А знаєте, куди він пішов? На базар. На "Руський базар" (це найвідоміший базар в Ашхабаді, єдиний, де можна в цій ісламській країні купити свинину, бо туди навідується багато немусульман, особливо росіян, через що він так і називається). І під час першого свого візиту у 2005 році Ющ гуляв по базару, і під час другого пішов туди - ходити між прилавками і пробувати на смак ту їжу, якою там торгували (хоч люди із посольства настійливо рекомендували йому не робити цього, аби від незвички та антисанітарії у нього не трапилося діареї). А потім він подався купувати туркменські національні костюми і туркменських бджіл - щоб привезти їх до України.

І якщо ви поговорите з дипломатами із інших країн, куди Ющ наносив візити, то вони всі як один скажуть, що його перш за все цікавили місцеві бджоли та національні костюми, а власне державницькі справи були, у кращому разі, на другому плані, притому ними він міг пожертвувати, завдяки чому Ющенко за 5 років свого бездарного панування зумів налаштувати проти України весь світ - і схід, і захід, і так нашкодити авторитету нашої країни, як ніхто інший. І повторюю: одне діло - балакати про це, а зовсім інше - бачити оце ганьбище на власні очі.

Тобто якщо такого нікчему хтось всерйоз вважає своїм лідером, то ким же є той хтось?


>>> Другие записи из этой категории: Политика

The Trackback URL for this entry is:

http://forum.obozrevatel.com/trackback.php?e=429

   

Автор Повідомлення
Комментарии к этой записи отсутствуют.
Показувати:   

ФОРум ОБОЗа -> Блоги -> Журнал Вадя Ротор ->